Що зараз відбувається на Чорнобильській АЕС та якими жахливими можуть бути наслідки – знаю не з чуток. Вів потужну співпрацю з інформаційним відділом АЕС, не один раз був на самій станції, знайомий з багатьма її працівниками та ситуацією на самій станції.

ЧАЕС не генерує електроенергію, але там є ядерне паливо. Поки там є паливо — це ядерний об'єкт. За ним треба слідкувати, адже паливо перебуває в басейнах витримки. Треба слідкувати за параметрами, які там спостерігаються. Через відсутність електроенергії можлива зупинка охолодження цього паливо. Зараз там працюють дизель-генератори, але дизель закінчується.

Електропостачання на Чорнобильський АЕС немає вже шосту добу. За дві години після відновлення електроживлення воно знову зникло. Лінія знову потребує ремонту.

Якщо охолодження припиниться, ми будемо мати Фукусіму. Те, що відбулось на Фукусімі – таке саме припинення охолодження палива. Тілька наш «Чорнобильський аналог Фукусіми» буде куди серйознішим за японську. Це справді дуже великий ризик. 

Нині на ЧАЕС перебуває більше ніж 300 осіб, понад 100 з них є працівниками АЕС та допоміжним персоналом - це  лікарі, кухарі і так далі. Є серед них і військовослужбовці Нацгвардії, які охороняли ЧАЕС. Це нічна зміна, яка перебуває там ще з 23 лютого 2022 року. Перебуває фактично у заручниках, під прицілом автоматів та гармат російських нацистів.

Персонал продовжує цілодобово працювати. Якщо загалом на Чорнобильській АЕС має працювати 2 тисячі 400 осіб, то зараз ці 100 заручників -  фактично, одна нічна зміна, яка продовжує виконувати роботу за весь персонал.

Нині не всі процеси виконуються на станції. Але базові речі потрібно підтримувати обов'язково, бо це - безпека всього світу. 

Відсутність зміни - це дуже небезпечно, адже всі системи на станції потребують пильності та уваги. 

Персонал на самій станції годують, але вони дуже втомились морально, адже виконують роботу в умовах окупації. Окрім того є психологічна складова - люди на межі. Вони переживають, що буде з їхніми сім'ями, чи повернуться вони додому. Ця ситуація була неочікуваною для них, тому люди на межі психологічного зриву. Вони виснажені. До того ж не варто забувати, що на АЕС рівень радіації продовжує залишатися не маленьким. Рано чи пізно ці 100 героїв нашого часу просто фізично не зможуть працювати, що теж вкрай небезпечно. 

Для мене не є зрозумілим така, м'яко кажучи, спокійно «стурбована» позиція МАГАТЕ, чимало працівників якої, я теж знаю, адже не раз мав можливість зустрічатися та спілкуватися з ними на ЧАЕС. Вони ж все чудово розуміють і усвідомлюють. Мовчу вже про відповідних фахівців ЄС та НАТО…

В небезпеці нині не лише Україна та українці, а населення доброї половини планети.

Я дуже добре знаю, про що нині написав!

 

На фото: на Блоці Щитового Керування 4-го реактора Чорнобильської АЕС, там, де було натиснуто сумнозвісну АЗ-5 і в часовий період 1:23:47 - 1:23:50 26 квітня 1986 року сталося те, що сталося – страшний, руйнівний, смертельний вибух...