Розпад Київської Русі — процес феодального роздроблення Київської Русі на удільні князівства, який почався в XI ст. і тривав до XIV ст., коли землі Русі почали консолідуватись навколо нових політичних центрів.


Напередодні Батиєвої навали на Русі було 19 великих князівств-земель, а разом з дрібними уділами їх було 25.


Роздробленість призвела до зниження оборонного потенціалу руських князівств, що збіглося за часом з несприятливою зовнішньополітичною ситуацією. До початку XIII століття крім половецької загрози (яка знижувалася, оскільки після 1185 року половці не робили вторгнень на Русь поза рамками князівських міжусобиць) Русь зіткнулася з агресією з двох інших напрямків. З'явилися вороги на північному заході: католицькі німецькі Ордени та литовські племена, у яких почався розклад родоплемінного ладу, загрожували Полоцьку, Пскову, Новгороду і Смоленську. У внутрішні справи Галицького князівства часто втручалася Угорщина.


У 1237—1240 роках відбулося монголо-татарська навала на Русь, після якої руські землі (за винятком полоцької та турово-пінської) потрапили під владу Золотої Орди.

Після чого послідували кілька найтемніших століть …

 

Сьогодні яскраво бачу аналогію.

Тільки тепер не розпад на окремі князівства (області) відбувається, а загострений розкол та розпад на окремі політичні угрупування, які «собачаться» між собою та почали сварити і зіштовхувати лобами всіх українців.

Це дуже небезпечна нині для України тенденція.

Закликаю «політиків» схаментутися, а українців, які дали себе втягнути в ці «собачники» - прозріти та подумати про Україну, а не підтявкувати окремим політичним говорящим головам, які нині почали невідомо чому із середини розгойдувати Україну, яка нині знаходиться у полум'ї війни з рашистськими загарбниками.

Не схаменемося, не опам'ятаємося, не зупинемо політичні чвари – фінал цьому всьому буде дуже сумний! Історія має властивість повторюватися, про це знають всі розумні люди. Нині від всіх нас залежить, якою буде подальша доля України!

Впевнений, що всім нам є над чим задуматися, хто вміє думати звісно ж.