Валентина Іванівна Андрусенко – ізюмчанка, котра постраждала від жахливого злочину, який ізюмська поліція чомусь не поспішає розслідувати.

17 років Валентина Іванівна тяжко пропрацювала «на Севере» в місті Ноябрськ (РФ). Її чоловік Віктор Олександрович Пузєєв «Северу» віддав 30 років свого життя і здоров′я. Мали відповідні привілеї, пільги та надбавки. Пенсію заробили відповідну. Все, що мали і мають, заробили чесною і важкою працею. На схилі віку повернулися в рідні краї, до міста Ізюм. 

05 грудня 2019 року сталося лихо. Валентину Іванівну та її чоловіка обікрали. Злодії заволоділи родинними збереженнями в сумі: 33 000 дол. США, 5000 грн., 1000 рос. руб. та золотими прикрасами сумарною вартістю приблизно 35 000 дол. США.

В цей же день працівниками поліції, що прибули на виклик, було зафіксовано факт вчинення злочину та порушено кримінальну справу. Злочинців було ідентифіковано та вилучено частину вкраденого.

Здавалося би, що все вирішилося. Але сталося не так, як здавалося. Раптом, за «дивних обставин», злочинці в кримінальній справі стають свідками, а вилучені в них гроші, викрадені у Валентини Іванівни та її чоловіка, раптово зменшуються майже в половину і повертаються фактичним злочинцям, як такі, що належать їм.

Поневіряння в пошуках справедливості для нещасної жінки завершилися тим, що злочинця почали робити з її сина, паралельно саму Валентину Іванівну роблячи «психічно хворою».

Тільки відносно нещодавно, після великої кількості скандалів і шаленого тиску з боку юристів, поліція почала імітувати слідчі дії. 3 листопада пані Андрусенко викликали «для проведення слідчих дій», які тривали з 9 ранку до 16 вечора. Весь цей час тривала «очна ставка» та «перехресний допит». Відбувалося це все в маленькому приміщенні без провітрювання із жахливим на запах освіжувачем повітря (а Валентина Іванівна - алергик). За весь цей час жінці не дали зробити ковтка води та не випускали навіть до вбиральні.

І це ще далеко не все. Поки Валентину Іванівну утримували фактично в катівні, інша група працівників Ізюмської поліції нагрянула додому до її сина і почала стверджувати, що він «здав до ломбарда викрадений телефон».

Чому так? Відповідь є. Команда Юридичної Консультації при ГО «Громадський Рух «Самостійна Україна» за ці кілька днів провела ретельне розслідування даного інциденту. В інтересах слідства, я утримаюся поки що від публікації будь-яких наших напрацювань. Їх ми 6 листопада направили до компетентних органів.

Окрім того, мною, як головою ГО «Громадський Рух «Самостійна Україна» подано до відповідних органів заяву з вимогою про розслідування інциденту, що мав місце в застінках Ізюмської поліції 3 листопада, та надання оцінки діям ізюмських правоохоронців, які довели Валентину Іванівну до такого стану, що вона була готова в той день облити себе бензином та підпалити прямо під відділком поліції, в знак протесту проти їх свавілля відносно неї та її сина.

Дану ситуацію тримаємо під ретельним контролем. Далі буде.